Зміст
Контроль поверхні зварних швів є важливим для мостових кранів, козлових кранів, стрілових кранів та інших сталевих конструкцій. Магнітно-порошковий контроль (МП) та капілярний контроль (ПК) – це два поширені методи. МП базується на магнітному полі, тоді як ПК – на капілярній дії. МП обмежується феромагнітними матеріалами, тоді як ПК не вимагає магнітних матеріалів. Вибір неправильного методу може залишити дефект непоміченим.

Обидва методи контролюють дефекти поверхні, але їхні діапазони виявлення та вимоги до матеріалів відрізняються.
| Порівняння | Магнітно-порошковий контроль (МП) | Категорія: ... |
|---|---|---|
| Дальність виявлення | Поверхневі та приповерхневі дефекти | Тільки дефекти, що порушують поверхню |
| Застосовувані матеріали | Феромагнітні матеріали, такі як вуглецева сталь, низьколегована сталь та мартенситна або феритна нержавіюча сталь | Непористі матеріали, включаючи нержавіючу сталь, алюміній, мідь, кераміку, пластмаси, вуглецеву сталь та низьколеговану сталь |
| Внутрішні дефекти | Не вдається їх виявити | Не вдається їх виявити |
| Типові дефекти | Поверхневі тріщини, приповерхневі тріщини, нахлести та шви | Тріщини, що порушують поверхню, пористість та відкриті несварні процеси |
Простіше кажучи, МТ може виявляти дефекти на невеликій відстані під поверхнею, але лише у феромагнітних матеріалах. ФТ виявляє лише дефекти, пов'язані з поверхнею, але його можна використовувати для ширшого спектру матеріалів.
Примітка: Глибина виявлення МТ поблизу поверхні зазвичай розуміється як приблизно 1–2 мм нижче поверхні. Фактична глибина залежить від методу намагнічування та розміру дефекту, і єдиного уніфікованого національного визначення не існує. Переважну роль має відігравати відповідна процедура контролю. Глибші дефекти слід досліджувати за допомогою ультразвукової діагностики (УЗ) або зворотної рентгенівської спектроскопії (ЗТ).
Коли феромагнітний матеріал намагнічується, магнітний потік проходить через нього в певному напрямку. Якщо на поверхні або поблизу неї є тріщина, пора або інший дефект, потік вигинається та виходить з матеріалу, створюючи поле витоку. Магнітні частинки збираються в полі витоку та виявляють місце дефекту.
Якщо дефект паралельний магнітному потоку, поле витоку може бути занадто слабким для чіткої індикації. Тому МТ зазвичай використовує два взаємно перпендикулярні напрямки намагнічування. Для зварних швів кранами метод ярма зазвичай застосовується один раз вздовж зварного шва та один раз поперек нього. Перехресне яром також може допомогти прикрити дефекти в різній орієнтації.

У процесі фізіотерапії (ФТ) пенетрант наноситься на поверхню заготовки та проникає в дефекти, що порушують поверхню, завдяки капілярному ефекту. Потім надлишок пенетранту видаляється, і наноситься проявник. Пенетрант всередині дефекту витягується назад на поверхню, створюючи видиму індикацію.
Дефект має бути відкритим до поверхні. Якщо тріщина заблокована окалиною, зварювальним шлаком, фарбою або іншим забрудненням, пенетрант не може проникнути всередину, і фотоелектричний контроль може не виявити його.
Вуглецева та низьколегована сталь, така як Q235, Q355 та Q390, є феромагнітними і може бути контрольована за допомогою MT. Аустенітна нержавіюча сталь, включаючи серії 304 та 316, а також алюміній, мідь та титан, є неферомагнітними і не може бути контрольована за допомогою MT.
Для фотоелектричного контролю (ФК) не потрібні магнітні матеріали, але поверхня має бути непористою. За допомогою ФК можна контролювати нержавіючу сталь, алюміній, мідь, кераміку, пластмаси, вуглецеву сталь та низьколеговану сталь. Пористі матеріали, такі як чавун та деталі, виготовлені методом порошкової металургії, зазвичай не підходять, оскільки пенетрант може потрапляти в пори та створювати хибні показники.
Згідно з пунктом 8.2.6 стандарту GB 50661-2011, для феромагнітних матеріалів на наявність поверхневих дефектів слід проводити магнітопорошковий контроль. Якщо монтований метал (МП) не може бути використаний, слід використовувати капілярний контроль. Для звичайних мостових кранів та металургійних кранів МП зазвичай є першим вибором для зварних швів вуглецевої та низьколегованої сталі, тоді як плазмовий контроль (ПТ) використовується для зварних швів аустенітної нержавіючої сталі та алюмінієвих конструкцій.
| Порівняння | Магнітно-порошковий контроль (МП) | Категорія: ... |
|---|---|---|
| Швидкість перевірки | Швидкий та підходить для перевірки партій | Повільніше, оскільки проникнення, очищення та прояв потребують часу |
| Чутливість | Висока чутливість до поверхневих та приповерхневих тріщин | Висока чутливість до дефектів поверхні, що порушують її структуру |
| Вартість | Зазвичай нижчий | Вартість витратних матеріалів для пенетранта та проявника |
| Вимоги до поверхні | Масло, іржа та бризки зварювання повинні бути видалені | Поверхня має бути чистою, сухою та без покриттів |
| Обробка після огляду | Може знадобитися розмагнічування та очищення | Залишки пенетранта та проявника необхідно видалити |
| Обмеження | Тільки феромагнітні матеріали; дефекти з несприятливою орієнтацією можуть бути пропущені | Тільки дефекти, що порушують поверхню; не підходить для пористих матеріалів |

Це не так. MT обмежується феромагнітними матеріалами, тоді як PT чутливий лише до дефектів поверхні, що порушують її структуру.
Це неможливо. Приповерхневі дефекти зазвичай досліджуються за допомогою мотографії (МТ), тоді як глибші внутрішні дефекти слід досліджувати за допомогою ультразвукової діагностики (УЗ) або зворотної транскриптази (ЗТ).
Не обов'язково. Фізико-хімічний аналіз (ФТ) може бути дуже чутливим до поверхневих тріщин, тоді як механічний аналіз (МТ) також може виявляти приповерхневі дефекти. Фактичний результат залежить від процедури, стану поверхні та характеристик дефектів.
Це не так. MT та PC не можуть замінити внутрішній огляд. Внутрішню пористість, шлакові включення, несплавлення та внутрішні тріщини слід досліджувати за допомогою ультразвукової діагностики (УЗ) або зворотної рентгенівської спектроскопії (ЗТ).
Марка має значення. Аустенітна нержавіюча сталь серій 304 та 316, як правило, неферомагнітна і повинна використовувати PT (термостат). Мартенситна нержавіюча сталь серій 410 та 420, а також феритна нержавіюча сталь серії 430 є феромагнітними і можуть використовувати MT (метал-метал). Дуплексна нержавіюча сталь 2205 також має певну магнітну чутливість, але її чутливість, як правило, нижча, ніж у вуглецевої сталі. Нержавіючу сталь не слід відносити до PT без перевірки марки.
Різницю між МТ та ФТ можна підсумувати у трьох пунктах:
Для звичайних сталевих зварних швів у мостові крани, козлові крани та стрілові крани, спочатку розгляньте механічну обробку (МТ) для вуглецевої та низьколегованої сталі, а для аустенітної нержавіючої сталі та алюмінієвих конструкцій використовуйте термообробку (ПТ). Жоден з методів не замінює ультразвукову обробку (УТ) або термообробку (ЗР) для внутрішніх дефектів зварних швів.
WeChat